Покинута Хатина …

Ще зовсім недавно служила вона вірою і правдою своїм господарям. Немов дівчина, перед Великоднем одягала блакитну сукню, підморгувала до сонечка пофарбованими віконцями та раділа, коли господиня підводила призьбу. А ще кожного року їй робили зачіску.


На все село не знайдеш такої красуні, адже її подруги давно вже покрили голови чи то шифером, чи то бляхою. Тільки вона не зраджувала давнім традиціям. Хоч не багато умільців залишилось в селі, її стріху пошивали вчасно. І соломки господиня знайде, і потурбується.

Багато може розповісти ця Хатина. І війну пам’ятає, і голод. Залишилась Ганна в батьківській хаті. Своєї сім’ї не мала. Більше про небожів дбала, своєї хати не будувала. Їй і в батьківській було затишно.

Ось так і переживали разом: господиня і Хата…

Але що це? Вже кілька років не справляла нової сукні Хатина, не лагодилась стріха. Покосились вікна. Ніхто не чепурить її.

Чому?

Кажуть в народі, що хата стоїть доти, поки в ній живуть. Не стало Ганни. Немає кому потурбуватись.

Хатина старається, тримається з останніх сил. Посміхається щоранку до сонечка шибочками і неначе благає: «Люди, може я ще комусь знадоблюсь? Адже такої красуні як я, навіть в районі не знайдеш!»

Дійсно, це мабуть остання в нашому районі Красуня – Хатина під соломою. Більше такої мені особисто не приходилось зустрічати. Добре було б зберегти її. Щоб наші дітки не на малюнках дивились яке житло колись мали українці. Саме в такій Хатинці можна організувати музей історії села, проводити уроки народознавства, та вивчати багатющу історію нашого краю.

Не дивлячись на втрачену дівочу красу, Хатина не втратила жіночого шарму. Адже саме до неї, а не до тих сучасних сусідок, приїздять молоді фотографи. Роздивляються, фотографують. А відомий на Поділлі художник обіцяв портрет написати. Подобається їй така увага, замолоду такого не бачила. Саме її світлина побувала якось на всеукраїнському конкурсі «Історія одного села» і стала переможецею. А тепер прикрашає чиїсь офіси чи то в Києві, чи то в Прилуках.

Ось і ще одну самотню зиму переживає така собі Міс Хатина, відома на всю Україну. А чи прикрасить її хто до Великодня. Паска в цьому році рання. Чи встигне вона заквітчатись вишневим цвітом? Гордо стоїть в мальовничій Тульчинській Михайлівці і сподівається…

А чи вистоїть?