вівторок, 24 березня 2020 р.

Останньому з Потоцьких з Тульчина – 215 років!



         Болєслав народився в березні 1805 року в Тульчині. Офіційно був наймолодшим сином Станіслава Щенсни (який помер того ж березня 1805 року) і Софії (1760-1822). Світська думка приписує батьківство Юрію (Щенсни Єжи 1776-1809) найстаршому сину від другого шлюбу Станіслава Щенсни (1751-1805) і Юзефи Амелії (Жозефіни 1752-1798).
         Болєслав отримав домашню освіту, одним з вихователів був Конарський Міхал (1784-1861), до речі Міхал отримав від Софії Потоцької за записом в заповіті, як доказ вдячності за виховання сина, цінне зібрання рукописів, друків і документів XVI-XIX ст. Міхал Конарський працював в Тульчинському палаці з 1812 р. по 1821 р. і навіть подружився зі Станіславом Трембецьким (1739-1812). До кінця життя Болєслав і Міхал залишилися друзями, а Міхал згодом став піонером цукрової промисловості на Поділлі.
         З дитинства тривалий час подорожував Західною Європою. Згодом з 1821 по 1827 рр. проходив військову службу.
         Після смерті матері Болєслав Потоцький оселився в Ковалівці (Немирівський район), а згодом перебрався в Немирів, де було закінчено палац. За часів його володіння Немирів зазнав справжнього розквіту. Взагалі з батьківського спадку отримав тростянецьку частку. До неї входили: Уманський ключ, Теплицький ключ, Богопільський ключ та Тростянецький ключ (в т.ч. Тростянець, Кирнасівка, Капустяни та ін.). Мати Софія записала йому кілька маєтків (8 тисяч кріпаків) з обов’язком сплатити 4 млн. злотих боргів. Крім того, мати записала йому навпіл з братом Алєксандром права на рухомість з тульчинського двору.
         В різні роки, з 1828 р. по 1856 р., здобув різні чини. Наприклад у 1856 р. отримав чин дійсного статського радника. Того ж року був одним із 4 герольдів, які оголошували коронацію Олександра ІІ. З липня 1834 р. і до кінця життя опікувався освітою Немирова, жертвував значні суми на стипендії учням, на дитячий притулок, названий на честь його дружини «Притулок графині Марії Потоцької». Запросив до Немирова архітектора Францішека Мєховича (1783-1852), який на його замовлення виконав проекти гімназії, кірхи, дзвінниці для Свято-Троїцької церкви, а також палацу Болєслава Потоцького. Саме завдяки Болєславу Немирів став осередком освітнього й культурного життя під назвою «подільських Афін». У 1847 тут концертував Ференс Ліст (1811-1886рр.).
         Суспільна діяльність Болєслава Потоцького вимагала великих витрат, тож поступово він продав значну частину володінь, зокрема в 1842 році Кирнасівку – Ружі Собанській, в 1850р. Капустяни – Ф.Ярошинському, в 1856 р. Тростянець – Феліксу Собанському.
         Був одружений з графинею Марією Салтиковою (1807-1845). У шлюбі виховував єдину доньку Марію (1839-1882рр.) і позашлюбну доньку дружини Софію. Донька Марія у 1869 р. купила у свого дядька Мєчислава Потоцького (1799-1878) за 1,25 млн.руб. Тульчинський і Вільхуватський ключі. Після того, як донька Марія  вийшла заміж в 1856р. за Григорія Строганова і отримала в посагу Немирівський ключ, Болєслав переїхав до Петербурга, де прожив до 1882 року. Останні роки життя мешкав у Немирові. Помер 10.11.1893 р. в Петербурзі.   

P.S. Після продажу Тульчинського маєтку Мєчислав Потоцький гроші  отримав вже проживаючи в Парижі. З цим капіталом та іншими коштами Мечислав Потоцький вдало грав на біржі та вкладав кошти в нерухомість у Франції, примноживши статки до 80 мільйонів франків. Покидаючи Тульчин забрав з палацу частину картин, меблів, порцеляни, скла, колекцію зброї і значну частину бібліотеки, переправивши це усе через Одесу до Франції.

Владіслав Вігуржинський




1 коментар:

  1. З задоволенням відвідала ваш сайт.
    Знайшла багато цікавого, порівняла з роботою нашої системи, дещо взяла для впровадження в роботу з картками Домана.
    https://vseodetyah.com/article/7549-kartki-domana-yak-zajmatisya-za-metodikoyu-domana.html
    Так тримати, бажаю творчих успіхів і багато гарних, постійних користувачів. Директор ЦБС Ткаченко Н.Г.

    ВідповістиВидалити

Прихильники